Поняття інформаційної безпеки можна разглядати у декількох ракурсах. По-перше, це стан захищенності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання й розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. 

Порушник — користувач, який здійснює несанкціонований доступ до інформації

Загроза несанкціонованого доступу — це подія, що кваліфікується як факт спроби порушника вчинити несанкціоновані дії стосовно будь-якої частини інформації в інформаційній системі.

Комплексна система захисту інформації (КСЗІ)

Взаємопов'язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації.

По-друге, інформаційна безпека – це стан захищенності потреб в інформації особи, суспільства й держави, при якому забезпечується їхнє існування та прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз.

Суб'єкти КСЗІ:

1. Замовник (організація, для якої здійснюється побудова КСЗІ);  
2. Виконавець (організація, що здійснює заходи з побудови КСЗІ);
3. Адміністрація Держспецзв’язку;
4. Організатор експертизи(організація, що здійснює державну експертизу КСЗІ);
5. Підрядник (організація, що, у разі необхідності, залучається Замовником або Виконавцем для виконання деяких робіт зі створення КСЗІ).

Порушення захисту комп'ютерних систем відбувається з таких причин:

• несанкціонований доступ — 2 %;
• укорінення вірусів — 3 %;
• технічні відмови апаратури мережі — 20 %;
• цілеспрямовані дії персоналу — 20 %;
• помилки персоналу (недостатній рівень кваліфікації) — 55%.

Таким чином, однією з потенційних загроз для інформації в інформаційних системах слід вважати цілеспрямовані або випадкові деструктивні дії персоналу (людський фактор), оскільки вони становлять 75 % усіх випадків.