Коротко з історії

У 2017р. весь світ відзначав 500-річчя Реформації, яка докорінно змінила історію Європи. Ювілейні заходи тривали по 31 жовтня 2017р. в багатьох країнах. Передбачені вони були й Указом Президента нашої країни "Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації" (№357/2016).

Під Реформацією (від. лат. reformatio - виправлення, перетворення) ми розуміємо широкий релігійний та суспільно-політичний рух, спрямований на реформування християнства відповідно до Біблії. Відлік цього руху ведеться від 31 жовтня 1517р., коли 33-річний професор богослов'я, монах-августинець Мартін Лютер, обурений жадібністю і розбещеністю верхівки католицького священства, прибив до дверей церкви в університетському місті Віттенберг (німецька Саксонія) аркуші, на якмх було написано 95 тез, що засуджували дух формалізму й гендлярства тогочасного церковного життя. Особливо неприйнятною Лютер вважав практику поширення продажу індульгенцій - свідоцтв про відпущення церквою гріхів, навіть майбутніх.

Пристрасний заклик ченця з Віттенберга наразився на різкий опір Ватикану, куди архієпископ переслав тези, і, за словами Ф.Енгельса, мали наслідки "подібні удару блискавки в діжку з порохом".

Через два роки Мартина Лютера було відлучено від церкви, але він прилюдно спалив буллу про своє відлучення і став одним із духовних батьків нової християнської конфесії, що згодом поширилася по всьому світу під загальною назвою "протестантизм".

Протестантизм - це не окрема релігія, а одна з трьох гілок християнства нарівні з католицизмом та православ'ям. Серед тих, хто відносить себе до християн (це третина населення планети), на сьогодні 40% (понад 833млн людей) належать до протестантських церков.

Навчальним закладом, що став певним еталоном європейської школи, стала гімназія, заснована в м. Страсбург у 1538 р. Іоганесом Штурмом (1507 - 1589) – відомим німецьким педагогом-гуманістом. Навчання в закладі будувалося на принципах благочестя, красномовства й знаннях.

До основних досягнень педагогічних діячів Реформації слід віднести загальну освіту дітей всіх суспільних станів, освіту на рідній мові, ідею обов’язкової початкової освіти.

Але поряд із цим помітні й певні недоліки: низький рівень знань початкової освіти через значну увагу до вивчення релігії, орієнтація підготовки в середній школі майбутніх чиновників – ідеологів Реформації, готових служити інтересам протестантських держав.

Реформація у освіті

Послідовник М.Лютера Філіп Меланхтон (1497 - 1560) - "наставник Німеччини" - відомий теоретик і практик освіти, який багато зробив для реалізації своїх ідей. Він написав підручники з діалектики. фізики, догматики, груцької та латинської граматики, які набули широкого поширення у протестантських навчальних закладах. Ф. Меланхтон ініціював реформування на протестантський лад багатьох німеціких унніверситетів; також ініціатор обов'язкової початкової освіти.

У педагогіці Реформації особливе місце належить Яну Амосу Коменському (1592 – 1670), якого називають «батьком сучасної педагогіки» – протестантському священику, філософу, автору педагогічних праць. У своїй праці "Велика дидактика" він обґрунтував нову організацію навчання – класно-урочну систему; встановленого часу занять – уроку. Коменський теоретично довів необхідність наочності при навчання як "золоте правило дидактики", виявив закономірності і принципи педагогічного процесу та виокремлює від навчання виховання, якому надає важливе значення: "Людина може стати людиною лише завдяки вихованню. Без нього вона нагадує диких тварин". А ще Я.А.Коменський мріяв про пансофізм – узагальнення всіх здобутих цивілізацією знань і донесення його через школу рідною мовою до всіх людей, незалежно від суспільної, расової, релігійної приналежності. Великий мислитель бачив корінь зла в невігластві або спотворенні знань і мріяв про прилучення людства до загальної мудрості, справжнього знання – пансофії.

Мартін Лютер

З Вільної енциклопедії ВікіпедіЯ

Мартін Лютер (нім. Martin Luther; 10 листопада 1483 - 18 лютого 1546) - католицький священик, ініціатор руху в Церкві, пізніше названого Реформацією.

Мартін Лютер народився в Айслебені в багатодітній побожній родині шахтаря мідних копалень Мансфельда. З п'яти років Мартін вже був відданий на навчання до міської школи у Мансфельді. Чотирнадцятирічним батько його відправив на подальше навчання до Магдебурга, а потім до Айзенаха. У 1501р. Лютер вступає до Ерфуртського університету.

Одного разу, переживши велике потрясіння під час громовиці, він дає обітницю піти у ченці і проти волі батька переступає поріг монастиря августинців, де у 1507р. дістає посвячення в священики. Взимку 1510-11рр. Лютер з іншим монахом-августинцем здійснює прощу (мандрування віруючих людей до святих місць) до Риму, який вразив його фальшивою побожністю місцевого духовенства і повною відсутністю очікуваної атмосфери святості у столиці католицизму. Він був розчарований, але непохитний у вірі.